Інститут горiння i нетрадицiйних технологiй(ИГНТ) Одеського нацiонального унiверситету створений у 1994 роцiвiдповiдно до спiльного рiшення Мiнiстерств утворення i Мiнiстерствамашинобудування, вiйськово-промислового комплексу i конверсiї України,на базi декiлькох лабораторiй науково-дослiдної частини i кафедризагальної i хiмiчної фiзики фiзичного факультету ОНУ.
У складi ИГНТ працюють 4 професори, доктора наук i 11 доцентiв i кандидатiв наук.
Інститут займається фундаментальними iприкладними проблемами, зв'язаними з процесами горiння дисперснихсистем рiдких i твердих палив.
Інститут включає 4 вiддiли i 1 лабораторiю:
Лабораторiявисокотемпературного синтезу, що самопоширюється, (СВС) (керiвник- к. ф-м. н., В.П. Писарський).
Пропонується новий метод одержання нанопорошкiв оксидiв металiв: Аl2ПРО3, Zr2, Тi2, Zn, Fe2ПРО3,Mg (середнiй розмiр часток у дiапазонi 20-100 нм), унiкальнi по своїххарактеристиках - хiмiчно чистi (>99,7%) гранулометрическі вузькi,сферичної форми, добре дезагрегировані. Спосiб одержання нанофазныхпорошкiв запатентований як метод газодисперсного синтезу (ГДС) iполягає в спалюваннi в спецiально органiзованих двухфазних пламенахгазовзвесей часток вiдповiдних металiв (чистих металiв, механiчних чисумiшей сплавiв рiзних металiв). Цiльовий продукт утвориться врезультатi конденсацiї газофазних продуктiв горiння металiв в окисномусередовищi.
Актуальнiсть розробки ефективного способуодержання нанопорошкiв оксидiв металiв у промислових масштабахобумовлена усе бiльш розширювальною сферою їхнього застосування всучасних технологiях (нанотехнологii), серед яких найбiльшбагатообiцяючим є розробка i виробництво нових типiв конструкцiйної(зокрема , пластичної) i функцiональної керамiки.Можливi споживачi: промисловi пiдприємства, що роблять i використовуютькерамiчнi i композитнi матерiали, надтонкi абразиви, каталiзатори,сорбенти, пiгменти, а також пiдприємства косметичної iндустрiї, щошироко використовують нанопорошки оксидiв металiв головним чиномзавдяки їх високим захисним властивостям вiд ультрафiолетовоговипромiнювання.
Дуже економiчний з погляду енерговитрат, високопродуктивна(лабораторна установка дозволяє одержувати до 1 кг/годину порошкуоксиду, у той час як метод GFC - кiлька десяткiв грам у добу),одностадиен, безупинний, екологiчно чистий, якiсть продукту перевершуєпорошки, що випускаються в США, Росiї, Японiї. Становить iнтерес дляекспорту.
Пропонуються противоизносні, антифрикцiйнi присадки до моторнихолiй (марка "MOLYCAR") на основi штучного дисульфiду молiбдену, щоволодiє унiкально малим коефiцiєнтом тертя, що i забезпечує високуякiсть присадки. Спосiб одержання твердого змащення на основi штучногодисульфiду молiбдену захищений патентом України М 94052569 вiд29.10.96. Матерiал Mo2 отриманий методом СВС.
Фiрма"HAMi" робить противоизноснi продукти рiзного призначення:
Постiйне використання присадок 'Molycar'-D i 'Molycar'-Tдозволить
Пропонується спосiб i модельна установка для утилiзацiївiдпрацьованих, не пiдлягаючої регенерацiї машинних олiй - спалюванняолiй у видi водотопливной емульсiї (ВТЭ), що створюється безпосередньоперед запаленням палива (немає проблем збереження). Використання ВТЭвирiшує не тiльки проблему утилiзацiї, але i проблему розробкивисокоекономичних, ефективних i екологiчно чистих палив. Оптимізованарецептура емульсiї забезпечує високу повноту згоряння олiї iкалорiйнiсть палива, близьку до мазуту.
Актуальнiсть розробки обумовлена тим, щотрадицiйнi методи утилiзацiї (повторна регенерацiя, складування,поховання), по-перше, неекономiчнi i, по-друге, приводять до комплексуважко розв'язних екологiчних проблем.
Можливi споживачi: порти, залiзницi , автобази,заводи, пiдприємства агропромислового комплексу. Для таких споживачiвавтоматично знiмається проблема збору i транспортування вiдпрацьованихолiй, тому що постачальник сировини i споживач виступають в одномуобличчi.Статус розробки. Створено експериментальну установку, що може служитипрототипом майбутнього промислового зразка. Габарити розробленоїустановки: 1500 х 750 х 750 мм. Компонування установки передбачає їїрозмiщення як в одному корпусi, так i монтаж окремими вузлами,з'єднаними трубопроводами й електротехнiчною арматурою. Продуктивнiсть:50-100 лiтрiв у годину (200-400 тонн у рiк).
Оцiнка економiчного ефекту проведена для одноготопкового пристрою середньої потужностi, що споживає 5000 тонн палива врiк. Перехiд на використання ВТЭ, створених на основi не пiдлягаючоїрегенерацiї олiй, може дати економiчний ефект у розмiрi 2.000.000 -3.000.000 гривень у рiк.
По нашим даним за кордоном немає аналогiв розробленої установки.Однак, для приклада можна привести установку для спалювання сироїнафти, виготовлену в Нiмеччинi фiрмою Deutche Forschungs- undVersuchsanstalt fur Luft- und Raumfahrt потужнiстю 35 кватт,продуктивнiстю 5-10 лiтрiв у годину, габаритами 1500 х 750 х 750 ммвартiстю $10.000.
Інститут має широкi мiжнароднi зв'язки з ученими рiзних країн.Ученi ИГНТ працюють над спiльними проектами з ученими Росiї, Норвегiї,Ізраїлю, Нiмеччини, Францiї, Голландiї, США, Канади, Польщi, ПiвденноїКореї. Група дослiдникiв iнституту в складi А.Н. Золотко, Я.И. Вовчука,А.В. Флорко, Н.И. Полєтаєва представляють Одеський Унiверситет уЄвропейському консорцiумi по наноматериалам.
У 1998 роцi колектив учених ИГНТ домiгсястворення Української секцiї Інституту горiння США, що мiстить у собiсекцiї бiльш нiж 30 країн. ДО складу секцiї, крiм вчених ОНУ входятьвiдомi фахiвцi з Києва, Харкова, Днiпропетровська, i других мiстУкраїни. Керiвником секцiї обраний директор ИГНТ, завiдувач кафедроюзагальної i хiмiчної фiзики професор А.Н. Золотко.
Розробка та підтримка здійснюється
відділом комп’ютерної техніки ОНУ